пʼятниця, 27 жовтня 2017 р.

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ГО «ВОМФАФР» щодо неприпустимості прийняття законопроекту №7142 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг», як такого, що руйнує мале підприємництво у фармацевтичній сфері

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ 
щодо неприпустимості прийняття законопроекту  №7142 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг», як такого, що руйнує мале підприємництво у фармацевтичній сфері.  

ГО «ВОМФАФР» виступає категорично проти прийняття означеного законопроекту, оскільки він базується на необґрунтованих підставах. Так, згідно пояснювальної записки до законопроекту «інтегральний показник рівня тіньової економіки в Україні за січень-вересень 2016 року знаходиться в межах 35% від офіційного ВВП». Автори проекту пропонують нав'язати використання РРО фізичним особам –підприємцям, які є платниками єдиного податку 2-ї та 3-ї групи, що, за їх твердженням, скоротить тіньову економіку на 10-30 % відносно діючого рівня (Прогноз результатів з пояснювальної записки). В українських та зарубіжних ЗМІ неодноразово висвітлювалися офшорні скандали за участі українських олігархів та компаній, які знаходяться під їх контролем чи впливом. Суми доходів вказаних підприємств величезні у порівнянні з малим підприємництвом. Разом з тим, за звітом аналітичного центру НоСЕП обсяг фармринку України відносно ВВП складав: 2919 р. – 1.8%, 2011 р. – 1.8%, 2012р. – 1.9%, 2013р. – 2.1%, 2014 р. – 2.8% ВВП.   Доля ФОП на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами становить 27%. Але, ВВП формують також виробники ліків, оптові компанії, аптечні мережі, імпортери. Отже, реальна доля діяльності ФОП (приблизно 4 тис. осіб на всю Україну) у ВВП країни дуже незначна. Отже впливати на показники тіньової економіки в тих масштабах, які описують автори законопроекту ФОП не мають фізичної можливості. Таким чином, ГО «ВОМФАФР» не погоджується із прогнозами та твердженнями авторів законопроекту, які демонизують діяльність ФОП та їх вплив на формування тіньової економіки країни. Такі твердження авторів законопроекту, на наш погляд,  спрямовані на реалізацію інтересів окремих гравців економічного ринку, зокрема фармацевтичних монополій.

ФОП у роздрібній торгівлі лікарськими засобами є другою групою платників єдиного податку із річним обсягом доходу до 1 млн. грн. і обмеженою кількістю найманих працівників (не більше 10). Роздрібна торгівля ліками – це вид ліцензійної діяльності. Ліцензійні умови (далі ЛУ) та інші нормативні акти висувають до такої діяльності вимоги щодо мінімальної кількості кваліфікованих працівників в аптеці та режиму їх праці (дві зміни). Отже ФОП не може відкрити більше двох аптек і не здатний створити аптечну мережу. Проте, саме аптечні мережі відіграють вирішальну роль на фармринку. При цьому, більшість аптечних мереж отримує прибуток не за рахунок поліпшення цінових показників, а за рахунок поширення мережі по якомога більшій кількості регіонів. За статистичними даними, у 2013-2016 роках доля великих аптечних мереж (які входять до списку топ-100) зросла на ринку з 60.1%  до 66,8%, а операторів, які не входять у перелік 300 найкрупніших компаній зменшили свою долю з 23,9% до 18.1%. Тобто, на фармринку України спостерігається потужна тенденція до консолідації ринку. Звісно, аптеки ФОП не вписуються в цю тенденцію та заважають її реалізації.
Згідно Звіту Антимонопольного комітету України за 2014-перше півріччя 2016 року (надалі Звіт АМКУ) інфраструктура аптечного ринку представлена більшістю середніх локальних мереж із  тенденцією до їх укрупнення шляхом збільшення кількості аптечних закладів у структурі мережі. Крім середніх (6-10 торгових точок) АМКУ встановлено великі (16-50) та мега мережі (понад 50 торгових точок). За Звітом  АМКУ,  у 2015-2016 роках,  у фармацевтичному секторі спостерігається концентрація ринкової влади в руках найбільших операторів ринку, які повністю встановлюють правила гри на ринку та перешкоджають розвитку конкуренції. Маючи здатність впливати на ринкову пропозицію лікарських засобів, аптечні мережі можуть обмежувати вибір споживача тими лікарськими засобами, доходність від реалізації яких найбільша.

Одночасно, за Звітом АМКУ,  цінова політика аптечних мереж була спрямована на мінімізацію своїх ризиків та оптимізацію своєї дохідності шляхом перекладання всіх фінансових ризиків на кінцевого споживача. Встановлено наявність ознак монопольного (домінуючого) становища (або колективної монополії) на більшості регіональних ринків послуг з організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами в межах адміністративно-територіальних одиниць України. АМКУ  виявлено непоодинокі факти щодо порушення аптечними мережами державної дисципліни цін на ліки включені до Національного переліку основних лікарських засобів з порушенням регульованої державою роздрібної надбавки (25%). Такі дії аптечних мереж істотно знижують рівень доступності найнеобхідніших лікарських засобів для населення. Звіт АКМУ констатував збільшення ціни на лікарські засоби як виробників так і імпортерів, за рахунок необхідності сплати аптечним мережам вартості маркетингових послуг ( до 30% від обсягу закупівлі товару), яка перекладається на кінцевого споживача. Встановлено непоодинокі факти зловживань аптечних мереж процесами ціноутворення та уведення в оману споживачів щодо соціально доступних цін на ліки. АКМУ встановлено структурні ознаки монопольного (домінуючого) становища на досліджуваних регіональних ринках 183 суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами у форматі аптечної мережі. За результатами проведеного дослідження, територіальними відділеннями Комітету надано понад 100 обов’язкових для розгляду й виконання рекомендацій та розпочато 27 справ за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Отже, ФОП не мають вирішального впливу на ринку лікарських засобів, а їх усунення з цього ринку призведе до зростання порушень у економічній конкуренції та ціновій політиці з боку аптечних мереж. Динаміка щодо укрупнення аптечних мереж та монополізації фармринку (зафіксована Звітом АМКУ) спростовує твердження авторів законопроекту, що з усіх зареєстрованих в Україні ФОП близько 65% фактично не ведуть власного малого бізнесу, а просто використовуються як внутрішній офшор третіми особами - реальними власниками бізнесу. Вказана теза явно не стосується фармринку.

субота, 5 серпня 2017 р.

ЧИ Є МІСЦЕ ФОП НА ФАРМРИНКУ? Звернення Голови ГО «ВОМФАФР» до малих підприємців фармацевтичної сфери

ШАНОВНІ ГРОМАДЯНИ!
ШАНОВНІ МАЛІ ПІДПРИЄМЦІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ СФЕРИ!

Великий аптечний бізнес повів черговий наступ на малих підприємців на фармацевтичному ринку. Відгриміла Революція Гідності, але тенденції залишилися незмінними, як до Революції так і після її перемоги, великий бізнес продовжує боротьбу за панування на ринку лікарських засобів. Великі гроші не терплять поряд собою конкурентів, навіть фізичні особи-підприємці із невеликими статками є перешкодою для отримання надприбутків. У великого бізнесу є все – влада, фінанси, юристи, друковані та Інтернет видання. За допомогою цих важелів досить просто змінювати законодавство на свою користь. Де шукати захист? Як знайти правду?

Щотижневик «Аптека online.ua» на своїх шпальтах розмістив статтю доктора юридичних наук Віталія Пашкова «Чи мають ФОП право відкривати аптеки?» (посилання на статтю: http://www.apteka.ua/article/419964).  За моїм переконанням стаття носить замовний характер, метою якої є створення передумов ліквідації малого підприємництва на фармринку та формування громадської думки  пересічних громадян і пацієнтів що це правильно і законно. При цьому, автором проігноровано норми Закону, які надають право ФОП здійснювати роздрібну торгівлю лікарськими засобами, отже його точка зору упереджена і необ'єктивна.

Я сама малий підприємець, я знаю як важко було зробити перший крок у бізнесі, як важко втриматися на ногах і продовжувати йти. Я знаю, що ФОПи не в змозі оплачувати послуги юридичних фірм та відомих юристів задля захисту своїх прав. Саме для цього, в свій час, ми створили ГО «ВОМФАФР», щоб боротися разом за свої права. Як голова Громадського об'єднання  малих підприємців, я направила у щотижневик «Аптека» відповідь на статтю Віталія Пашкова, однак реакція щотижневика говорить про те, що відповідь не буде розміщено на шпальтах «Аптека online.ua». Нажаль поняття «демократія» не є загальним, особливо у власників  видань своє розуміння цього терміну, і в даному випадку, захист малого підприємництва не входить в коло їх інтересів.

Я вимушена розмістити свою відповідь на  сайті ГО «ВОМФАФР» (посилання: https://farmrada.blogspot.com/2017/07/blog-post_65.html), я бажаю щоб пересічні громадяни мали об'єктивну картину того, що відбувається. Щоб вони сліпо не довіряли науковим званням та відомим прізвищам.

Шановні читачі, читайте протилежні точки зору, вивчайте аргументи і робить висновки. Пашков заявляє, що йому прикро прийти до висновку про те, що ФОП не місце у роздрібній торгівлі, не вірте! Почитайте останній абзац його статті, він впевнений що аптеки ФОП це лише питання часу. Це головна мета статті. Пашков бажає закриття аптек ФОП на селі, він прагне прибрати малий бізнес із спальних районів міст та невеликих селищ і СМТ. Він там не мешкає, він завжди знайде для себе аптеку, адже мереж так багато….А можливо це просто його робота, і особистої ворожнечі тут немає, є тільки замовник і виконавець. Може й так…Я звертаюсь не до нього. Я звертаюсь до Вас громадян – пацієнтів, які є покупцями в аптеках ФОП. Я звертаюсь до ФОП, які кожний день очікують, що в них заберуть їх сімейний бізнес. Ви не на одинці із своїми проблемами. ГО «ВОМФАФР» по мірі сил та можливостей стоїть на захисті Ваших прав доти, доки буде існувати. Але не чекайте доки біда прийде у кожний окремий дім. Об'єднуйтесь, приєднуйтесь, оскільки тільки разом ми можемо вистояти та захистити себе, тільки разом нас почують.

Читайте відповідь – звернення ГО «ВОМФАФР», робить висновки, дійте і допоможе Вам Бог!
Дуже сподіваюся на Ваші письмові відгуки, ГО «ВОМФАФР» бажає отримати їх, систематизувати й вийти із пропозиціями щодо захисту прав ФОП до суб'єктів законодавчої ініціативи та регуляторних органів. Чекаю на Вашу думку, завжди з Вами,

Голова ГО «ВОМФАФР»                                                                      Олена Пруднікова.                 

ЛИСТ-ВІДПОВІДЬ Голови ГО «ВОМФАФР» на статтю В. Пашкова «Чи мають ФОП право відкривати аптеки?»

ЛИСТ-ВІДПОВІДЬ
Голови ГО «ВОМФАФР» на статтю  «Чи мають ФОП право відкривати аптеки?» доктора юридичних наук Віталія Пашкова, розміщену на шпальтах щотижневика «Аптека online.ua» (http://www.apteka.ua/article/419964).

З великим подивом я прочитала статтю у щотижневику «Аптека» доктора юридичних наук Віталія Пашкова «Чи мають ФОП право відкривати аптеки?». Мене, відверто, вразила його однозначна відповідь «НІ».  Доктор юридичних наук, у своїй статті, навів дуже багато нормативних актів, згадав попередні редакції окремих норм, але чомусь забув, або свідомо не згадав діючий Закон України «Про лікарські засоби».

Наведу відповідну норму статті 19  вказаного Закону:  
Оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - підприємцями на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством.

Підставою для видачі ліцензії є наявність матеріально-технічної бази, кваліфікованого персоналу…..

Суб'єкт господарювання може здійснювати оптову, роздрібну торгівлю лікарськими засобами за умови відповідності ліцензійним умовам провадження певного виду діяльності.

Доречним, також, буде нагадати вимогу пункту 10 частини 1 статті 7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності:
Ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: 10) виробництво лікарських засобів, оптова та роздрібна торгівля лікарськими засобами, імпорт лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про лікарські засоби";

Базовий у сфері ліцензування Закон враховує особливості саме Закону «Про лікарські засоби», а ліцензуванню підлягає такий вид господарської діяльності як торгівля лікарськими засобами, а не відпуск лікарських засобів, що також закріплено і в наведеній нормі статті 19 ЗУ «Про лікарські засоби».  Отже, питання тлумачення терміна «відпуск», яке так бентежить автора статті можна залишити у спокої. Безоплатний відпуск лікарських засобів у лікарнях, санаторіях, профілакторіях і тому подібних закладах мають місце, але до чого тут діяльність ФОП?

Тепер поговоримо про конституційну норму щодо верховенства закону, яка «дозволила» пану Пашкову, який має наукове звання у сфері юриспруденції зробити висновок про те, що ФОП не мають права створювати аптеки. Невже шановний доктор юридичних наук не обізнаний у існуванні Законів  України «Про лікарські засоби» та «Про ліцензування видів господарської діяльності»? Я маю великий сумнів, що вказані закони пройшли поза увагою пана Пашкова. Тоді як розцінювати висновок пана Пашкова : «І хоча на сьогодні Ліцензійні умови, порушуючи тезу щодо верховенства закону, допускають створення аптек ФОП, це лише питання часу»?

І тут доречно згадати відомого психоаналітика Фрейда. У статті пана Пашкова текст  має кілька висловів типу « ми знову повертаємось», «ми вважаємо»,  «як ми бачимо», «ми лише припускаємо». «Ми» замість «Я», хоча стаття написана від першої особи і не містить посилань на колективну працю чи думку, чому? Я вважаю тому, що пан Пашков висловлює думку і прагнення та професійно виконує  замовлення представників великого фармацевтичного бізнесу, яким ФОП як кістка у горлі, проковтнути дотепер не можуть, але виплюнути та забути не бажають. Чому? Тому що ФОП виявилися життєздатними конкурентами аптечних мереж в таких питаннях як цінова політика, створення кола споживачів, залучення кваліфікованих фахівців та створення їм привабливих умов праці, здатність освоювати сільську місцевість та інші місця із незначною концентрацією населення.  І ці великі гравці фармринку роками гризуть ФОПів із різних боків, використовуючи ВГО «АПАУ», Пашкова та інших, здатних на кропітку працю по похованню малого бізнесу у фармацевтичній сфері. Всі гріхи валять на ФОП, хоча малі підприємці, за багаторічною статистикою Держлікслужби виявляються більш законослухняними суб'єктами господарювання аніж юридичні особи.

Пан Пашков правильно згадав першу редакцію статті 3 Основ законодавства про охорону здоров'я:
     заклади  охорони  здоров'я  -  підприємства,   установи    та 
організації, завданням яких є  забезпечення  різноманітних  потреб 
населення  в    галузі    охорони    здоров'я    шляхом    подання 
медико-санітарної    допомоги,    включаючи    широкий      спектр 
профілактичних  і  лікувальних  заходів  або   послуг    медичного 
характеру, а також виконання інших функцій на  основі  професійної 
діяльності медичних працівників;

Але акцент зробив на ту частину (забезпечення  різноманітних  потреб 
населення  в    галузі    охорони    здоров'я), яка була вигідна для створення передумов поховання ФОП на фармацевтичному ринку, заявивши, що цей термін охоплює й фармацевтичну діяльність, звісно без ФОП у розумінні пана Пашкова. Але, доктор юридичних наук не звернув уваги на те, що така редакція взагалі не стосувалася фармацевтичної діяльності, оскільки медичні працівники не можуть де-юре і де-факто здійснювати ані виготовлення, ані оптову, ані роздрібну торгівлю лікарських засобів… Ця діяльність регулюється дотепер Законом України «Про лікарські засоби».  Якщо ж, за логікою пана Пашкова, спиратися на «різноманітні потреби населення у галузі охорони здоров'я», то слід персонал  харчоблоків та їдалень  у лікарнях та санаторіях визнавати медичними працівниками, оскільки хворі у лікарні,  крім потреби у ліках, мають не меншу потребу у їжі, а якщо при цьому вони ходять у сусіднє кафе, його теж слід визнати закладом охорони здоров'я?  Цікаво, чи не виникало у пана Пашкова питання, чому фармацевтичні заводи та фабрики не визначені як заклади охорони здоров'я, хоча мають безпосереднє відношення до задоволення різноманітних потреб населення у галузі охорони здоров'я, а діяльність свою здійснюють на основі професійної діяльності фармацевтичних працівників.

 Але, повернемось до вимог законодавства. За статтею 22 Конституції України:

субота, 25 березня 2017 р.

Лист ГО «ВОМФАФР» до Голови Української асоціації виробників, учасника Коаліції «за децентралізацію економіки» Громико Олександра

Голові Української асоціації виробників,  
учаснику Коаліції «за децентралізацію економіки»
Громико Олександру


                                          Шановний пане Олександре!

Від імені Коаліції «за децентралізацію економіки», Ви звернулися до ГО «ВОМФАФР» по підтримку законопроекту щодо нав'язування застосування РРО для малих підприємців, зокрема у сфері торгівлі лікарськими засобами.  ГО «ВОМФАФР» єдине громадське об'єднання на просторі України, яке об'єднує у своїх лавах виключно фізичних осіб – підприємців (надалі ФОП). Метою статутної діяльності ГО є відстоювання та захист прав саме ФОП на ринку лікарських засобів, тому прошу Вас звернути увагу на мою відповідь та ретельно вивчити наведені факти:

Факт №1: ДО  Коаліції «за децентралізацію економіки» входить ВГО «АПАУ», яка багато років поспіль лобіює РРО для ФОП у фармацевтичній сфері. ГО об'єднує аптечні мережі та інших юридичних осіб на фармацевтичному ринку. Чисельні звернення ВГО «АПАУ» з приводу РРО для ФОП,  пропозиції  та контраргументи з боку ГО «ВОМФАФР» Ви знайдете на шпальтах щотижневика «Аптека» та на інших Інтернет ресурсах.
Факт№2: До аргументації Коаліції перекочували «тези» ВГО «АПАУ» щодо фальсифікату, контрабанди та інших жахіть з боку ФОП на ринку лікарських засобів, але приблизно 90% фальсифікату щорічно виявляється саме у юридичних осіб, які використовують РРО! Данні Ви можете взяти у Держлікслужбі за всі роки її діяльності. Рекомендую, дуже цікава статистика... Тобто наявність РРО аж ніяк не впливає на появу фальсифікату на ринку лікарських засобів.

Факт №3: ФОП закуповують лікарські засоби у оптових дистриб'юторів, які власноруч здійснюють доставку товару до аптек ФОП. Малий бізнес не має власного транспорту для цих потреб (обумовлено обмеженням кількості найманих працівників – не більше 10 осіб, та обмеженим розміром капіталів для ведення бізнесу). За таких обставин, про яку контрабанду може йти мова в контексті діяльності ФОП?

Факт №4: Ліцензійні умови встановлюють мінімальну площу для аптек у розмірі 50 кв.м., таким чином всі аптеки ФОП за Вашим законопроектом потрапляють під обов'язкове придбання РРО.

Факт №5: Відняти у ФОП право не використовувати РРО означає розпочати РУЙНАЦІЮ малого бізнесу на фармацевтичному ринку, оскільки це єдина перевага ФОП, у порівнянні із аптечними мережами. Із десятьма найманими працівниками ФОП може відкрити не більше двох аптек. Приміщення аптеки ФОП є його власністю, на відміну від орендованих приміщень мережі. ФОП не має оптових знижок у дистриб'юторів з причин малого товарного обігу та закуповує товар на стовідсотковій передоплаті. Цікавим є той факт, що у окремих мереж відпускна ціна на ліки іноді нижче, ніж закупівельна у ФОП (прикладом може слугувати мережа «Аптека низьких цін»).  ФОП не має штатного юриста, а дуже часто й бухгалтера. ФОП задля виживання у конкурентній боротьбі з мережами грає на зниженні торгівельної надбавки. Витрати на РРО, його обслуговування, бухгалтера, «технічні фоли» - штрафи призведуть до підвищення цін та втрати покупців.

Факт №6: Жодна аптечна мережа не розпалася на дрібних ФОПів, оскільки це їй не вигідно, право не використовувати РРО не перекриває всі преференції, які має мережа на ринку.

Факт № 7:  Аптеки ФОП, переважно, розміщені у місцях із незначною концентрацією населення і невеликим обсягом торгівлі  ( спальні райони міст, СМТ, сільська місцевість). РРО для таких аптек, особливо на селі – це смерть. Аптечні мережі, на чолі з  ВГО «АПАУ», заблокували пропозицію змін у Ліцензійні умови щодо обов'язковості відкриття кожної 10-ї аптеки у сільській місцевості. Їм це не вигідно. Але щороку пропонуються зміни, які б дозволили торгівлю лікарськими засобами через мережу Інтернет та/або доставку ліків поштою. Дуже легко з'ясувати кому це вигідно, особливо якщо прибрати з сільської місцевості  діючі аптеки ФОП.

Факт №8: Незважаючи на заборону торгівлі ліками через Інтернет, вона процвітає. Пропоную зробити пошуковий запит, і Ви побачите відповідні ресурси, назви та пропозиції. Зверніть увагу, що більшість порушників пропонує доставку замовлень поштою (Нова пошта та інші).  Жодного ФОП з такими пропозиціями Ви не знайдете, я особисто, не знайшла. Така торгівля є благодатним ґрунтом як для контрабанди, так і для фальсифікату. Ось тут і треба  Коаліції на чолі із Вами прикласти активних зусиль….
Припущення по факту №7 та №8: Після ліквідації аптек  ФОП на селі, мешканцям сіл залишається або користуватися сумнівними пропозиціями порушників Ліцензійних умов, або вимагати від Уряду легалізації таких послуг, що знов таки на руку членам ВГО «АПАУ» - великим аптечним мережам. Попутно встає питання, куди дівати вивільнених кваліфікованих фахівців з сільських аптек, якщо мережі не планують відкривати власні аптеки?

Факт №9: Згідно звіту Антимонопольного комітету України за 2016 рік більшість ліцензіатів мають розгалужену мережу своїх аптечних закладів, тобто працюють у форматі «аптечна мережа», а стан конкуренції на регіональних ринках послуг з організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами в межах адміністративно-територіальних одиниць всіх областей України засвідчив наявність структурних ознак монопольного (домінуючого) становища  аптечних мереж.

Факт №10 Цитую повідомлення  Антимонопольного комітету України, щодо проведеного дослідження у зв’язку із стрімким зростанням цін на лікарські засоби в 2014 р:
За результатами оцінки закупівельно-збутової політики дистриб’юторів у період з січня до квітня 2014 р. було виявлено непоодинокі випадки необґрунтованого зростання цін на ліки, які випереджали динаміку зростання курсу іноземної валюти.

За результатами дослідження ринку послуг з організації роздрібної торгівлі ліками встановлено існування схем збільшення цін на ліки через інструмент надання маркетингових послуг.
Більш ніж 450 аптечних мереж незалежно від форми власності надають вітчизняним та зарубіжним виробникам лікарських засобів маркетингові послуги.
За даними АМКУ, вартість таких послуг може становити до 30% від вартості закуплених препаратів, що фактично є прихованим підвищенням торговельної надбавки аптечних закладів на закуплені ліки.

Жодний ФОП не надає маркетингових послуг і не бере участь у схемах збільшення цін на ліки.

субота, 29 жовтня 2016 р.

ВІдкритий лист ГО «ВОМФАФР» до В.О. Міністра охорони здоров'я України Супрун У.Н. щодо ціноутворення лікарських засобів

                                                          
В.О. Міністра охорони здоров'я України
                                                            Супрун У.Н.

У серпні поточного року  ГО «ВОМФАФР»  висловило щиру підтримку розробленому МОЗ України, проекту постанови Кабінету Міністрів України  «Про референтне ціноутворення на лікарські засоби». 

Проект передбачав новації соціального характеру, спрямовані на значне підвищення доступності лікарських засобів для населення. Зокрема, проект передбачав істотне зменшення цін на генеричні (багатоджерельні) препарати, а саме:
  
Заявлена до декларування ціна на генеричний (багатоджерельний) препарат:

має бути нижчою на 20 % від рівня оптово-відпускної ціни референтного оригінального лікарського засобу, задекларованого в Україні в установленому порядку;
за відсутності рівня оптово-відпускної ціни референтного оригінального лікарського засобу, задекларованого в Україні, заявлена до декларування ціна на генеричний (багатоджерельний) препарат, має бути нижчою на 20% від мінімального рівня оптово-відпускної ціни референтного оригінального лікарського засобу, установленої у референтних країнах;
за відсутності рівня оптово-відпускної ціни референтного оригінального лікарського засобу, задекларованого в Україні та наявності попередньо зареєстрованого в Україні в установленому порядку референтного генеричного (багатоджерельного) препарату, заявлена до декларування ціна на заявлений генеричний (багатоджерельний) лікарський засіб, має бути нижчою на 10% від рівня оптово-відпускної ціни попередньо зареєстрованого в Україні референтного генеричного (багатоджерельного) препарату.

Проект було анонсовано щотижневиком аптека (http://www.apteka.ua/article/373256) та розміщено 26 травня 2016 року на офіційному сайті МОЗ України (http://www.moz.gov.ua/ua/portal/Pro_20160526_0.html).

Слід додати, що таке саме бачення розв'язання проблеми доступності генеричних препаратів було висловлено у проекті Національної політики щодо забезпечення лікарськими засобами.

Однак, задекларована стратегічна мета проекту постанови КМУ «Про референтне ціноутворення на лікарські засоби» -  «підвищити економічну доступність лікарських засобів та запровадити прозорі засади  ціноутворення» так і залишилися на папері. Статус проекту на сайті МОЗ – «проект - архів»!

Новація не пройшла, оскільки вітчизняні виробники лікарських засобів (із досить значною часткою саме генеричних препаратів у своєму виробництві) не зацікавлені в зменшенні цін на такі препарати.  Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (ООРММПУ, голова Печаєв В.К.) 29.07.2016 року звернулось до Уряду (лист № 01/209 оприлюднив щотижневик «Аптека» http://www.apteka.ua/article/380803 ) із зустрічною пропозицією надати право виробникам декларувати роздрібну ціну на вироблені препарати. При цьому, така альтернатива не чіпає і нічим не обмежує формування відпускної ціни виробників, не попереджує неконтрольований на сьогодні зріст цін на лікарські засоби.

ГО «ВОМФАФР» неодноразово вказувало, в тому числі і у зверненні на Ваше ім'я, що при існуванні фіксованих граничних рівнів оптових та роздрібних надбавок, ми спостерігаємо постійне зростання цін на лікарські засоби. Таке явище має руйнівний вплив на малий та середній бізнес, який стрімко втрачає покупців. Лікарські засоби стають для громадян дедалі недоступнішими. Коріння зростання цін, на наш погляд, криється у відсутності дієвого державного регулювання ціни виробника, як базової ціни лікарського засобу.  ГО «ВОМФАФР» запропонувало шлях розв'язання цієї проблеми, а саме, розглянути можливість застосування наступного алгоритму державного регулювання цін на лікарські засоби для вітчизняних виробників:

1. Реєстрація ціни виробника. Повинна включати в себе зовнішнє реферування (порівняння із цінами сусідніх країн на оригінальні (одноджерельні) лікарські засоби), контроль маржі прибутку та обов'язковий аудит ціноутворення. Аудит первинний  (документальний) здійснює регулятор на підставі поданих виробником документальних підтверджень реєстраційної ціни та прямий (з виходом на виробництво), у разі встановлення невідповідностей, подання недостовірних даних щодо формування ціни, або окремих чинників що на неї впливають.

Відповідь МОЗ на відкритий лист ГО "ВОМФАФР"




пʼятниця, 19 серпня 2016 р.

ГО «ВОМФАФР»: пропозиції МОЗ по регулюванню цін. Перший відкритий лист


  В.О. Міністра охорони здоров'я України
                                                            Супрун У.Н.
         
ГО «ВОМФАФР» висловлює свою щиру підтримку, розробленому МОЗ України, проекту постанови Кабінету Міністрів України  «Про референтне ціноутворення на лікарські засоби».
Вважаємо, що Порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби, затвердження якого передбачає проект постанови, містить ефективний механізм стримування цін на генеричні лікарські засоби  та на такі, що є предметом тендерних закупівель. Вказані заходи є вкрай необхідними, соціально виправданими  в умовах стрімкого падіння життєвого рівня  пересічних громадян.  

Давно пора покласти край свавіллю окремих гравців фармацевтичного ринку по неконтрольованому формуванню цін на лікарські засоби.

Також, просимо Вас звернути увагу на наступну проблему. При існуванні фіксованих граничних рівнів оптових та роздрібних надбавок, ми спостерігаємо постійне зростання цін на лікарські засоби. Таке явище має руйнівний вплив на малий та середній бізнес, який стрімко втрачає покупців. Лікарські засоби стають для громадян дедалі недоступними. Коріння зростання цін, на наш погляд, криється у відсутності дієвого державного регулювання ціни виробника, як базової ціни лікарського засобу.  

Тому, на погляд ГО, реферування та реєстрація ціни виробника при формуванні відпускних цін на загальному ринку лікарських засобів є дієвим механізмом підвищення доступності ліків для населення.

Пропонуємо розглянути можливість застосування наступного алгоритму державного регулювання цін на лікарські засоби для вітчизняних виробників:

1. Реєстрація ціни виробника. Повинна включати в себе зовнішнє реферування (порівняння із цінами сусідніх країн на оригінальні (одноджерельні) лікарські засоби), контроль маржі прибутку та обов'язковий аудит ціноутворення. Аудит первинний  (документальний) здійснює регулятор на підставі поданих виробником документальних підтверджень реєстраційної ціни та прямий (з виходом на виробництво), у разі встановлення невідповідностей, подання недостовірних даних щодо формування ціни, або окремих чинників що на неї впливають.
2. Доля чистого прибутку  у  відпускній ціні виробника не повинна перевищувати 30 % від собівартості лікарського засобу, але не більше середньої ціни виробника на оригінальний (одноджерельний) лікарський засіб іноземного виробництва за результатами   реферування (порівняння із цінами сусідніх країн).
3. Запровадження автоматичної реєстрації граничного рівня відпускної ціни лікарських засобів (граничні оптові та роздрібні надбавки) на базі зареєстрованої ціни виробника. Реєстрацію граничної ціни робить регулятор простим додаванням граничних розмірів надбавок згідно діючих постанов у сфері ціноутворення. Ефект – в умовах конкуренції на ринку оптової та роздрібної торгівлі, оператори будуть грати на її зниженні в рамках гранично зареєстрованої.

Такий алгоритм формування цін на ринку лікарських засобів не тільки підвищить рівень їх доступності для населення, але дасть істотну економію бюджетних коштів при тендерних закупівлях. Оскільки встановлюється граничний рівень відпускної ціни виробника при виході на тендер, виробники задля перемоги будуть вимушені грати на її пониженні у порівнянні з конкурентами.

Такі кроки автоматично призведуть до зменшення оптових та роздрібних цін на вітчизняні лікарські засоби, підвищать рівень їх конкурентоспроможності у порівнянні з імпортованими. Це, в свою чергу, може вплинути на формування ціни імпорту в сторону її  зниження.  

Додатковим інструментом впливу повинен стати постійний моніторинг та аналіз тендерних пропозицій вітчизняного виробника, а також моніторинг його цінових пропозицій на зовнішньому ринку. Такі кроки унеможливлять маніпулювання цінами на внутрішньому ринку з метою отримання надприбутків.

Доступність лікарських засобів для населення є підґрунтям для розвитку малого підприємництва у фармацевтичній сфері, тому просимо Вас врахувати пропозиції ГО у подальшій розробці нормативно-правових актів щодо державного регулювання цін на лікарські засоби.
 
Голова ГО «ВОМФАФР»                                               Олена Пруднікова

Статті ФармРади, розміщені на інших ресурсах